|
Керівник проекту — доктор фіз. мат. наук В. М. Розенбаум
Напрями досліджень
Інтерес
Інтерес до цього наукового напряму спричиняється низкою обставин. Насамперед, для дальнодіючої анізотропної диполь-дипольної взаємодії неправомірне використання наближення взаємодії лише найближчих сусідів і необхідна розробка методів розрахунку, які б враховували всі парні взаємодії диполей системи. Відповідні результати показали, що в основному стані структури орієнтацій диполей на двовимірних ґратках досить різноманітні й суттєво залежать від типу ґратки. Крім того, на відміну від плоских вироджених систем з близькодіючою гейзенбергівською взаємодією, коли є характерним перехід до фази з близьким порядком (фаза Березинського-Костерліца–Таулесса), двовимірні ґратки диполей при низьких температурах знаходяться у фазі з далеким орієнтаційним порядком, а в невпорядкованій системі – у фазі дипольного скла. Якщо у тривимірних дипольних системах типу КСl : Li, NaВг : F, КСl : ОН, RbCl : OH концентрації нецентральних іонів такі, що температури переходів до фази дипольного скла становлять близько 1 K, то в двовимірних дипольних системах за рахунок високої поверхневої концентрації полярних радикалів температури фазових переходів доходять до 100 К, що вказує на перспективність експериментальних досліджень орієнтаційних фазових переходів у цих системах. Нарешті, для аналізу спектроскопічних даних є актуальним розвиток теорії орієнтаційних та коливних збуджень двовимірних дипольних систем, яка б описувала локальні та квазілокальні коливання ізольованого полярного радикала, що здійснює поворотні переорієнтації, і всієї впорядкованої чи структурно й орієнтаційно невпорядкованої системи таких об’єктів. Результати
До найважливіших здобутків, отриманих при розробці даного напряму, належить пояснення спектроскопічних особливостей моношарів адсорбатів і характеристик їхніх орієнтаційних фазових переходів з точки зору різних типів міжмолекулярних взаємодій у молекулярному ансамблі на поверхні твердого тіла.
ПІДТРИМКА
Вказані теоретичні розробки одержали визнання не тільки в Україні, а й за кордоном. Протягом 1993–2000 років вони були двічі підтримані грантами Державного фонду фундаментальних досліджень Державного комітету України з питань науки та технологій, а також грантами Американського фізичного товариства, Міжнародного наукового („соросівського“) фонду, фонду INTAS, Американського фонду цивільних досліджень і розвитку (CRDF). Керівник напряму належить до українських науковців, визнаних „соросівськими професорами“, його широке та плідне співробітництво з американськими, німецькими, ізраїльськими, тайванськими вченими, які проводять дослідження в галузі фізики поверхні, відображено в низці спільних публікацій та доповідей на міжнародних конференціях. Вибрані публікації 1. Огенко В. М., Розенбаум В. М., Чуйко А. А. Теория колебаний й переориентаций поверхностньїх групп атомов. – Киев: Наукова думка, 1991. – 352 с. |


